Народное

[anoushe]

Сегодня мы познакомились с людьми, для которых украинские народные песни и танцы являются любимым хобби, потанцевали с ними и даже немного попели, без слов, как осел из Шрека. Я привыкла видеть различные проявления нашей традиционной культуры либо в официозном, либо в пьяно-застольном контексте. А вот, оказывается, есть те, для кого это все живо (или, скорее, те, кому очень хочется, чтобы это все было живо).

Их душевность, искренность и не-глянцевость слегка сносит крышу. Я не могла раньше представить, чтобы кто-то танцевал украинские танцы не потому, что родители в кружок привели, не потому, что за это оценку поставят, а просто потому, что очень хочется.
Кажется, я повторяюсь. Но я настолько поражена, что затрудняюсь подобрать слова.

А еще мы развиртуализировались со smijana. Раньше я собиралась вывесить в жж дисклаймер про то, что я категорически против знакомства в реале. А теперь не буду. Мне понравилось :)
Смияна чудесная. Во-первых, красивая (на всякий случай скажу, что на фотографиях в этом посте смияны нет, это случайные люди), во-вторых, ТАК поет. Просто ух! Мечта, а не голос.

Дорогая smijana, спасибо за чудесный вечер тебе и твоим друзьям.
Книжку с открытками я поначалу хотела отдать С (а как же, все лучшее гостю). Однако С все поняла, сказала, что их еще поведут в этот музей на экскурсию, и она себе купит. Так что я перелистываю и наслаждаюсь. И никому больше не дам.

Короче, выход из будней в праздник удался.

Comments

[smijana.livejournal.com]

:))) Дуже-дуже рада що стільки різних позитивних вражень залишилося, і навіть не знаю чому тішитися більше... :)

Дякую за делікатність щодо фото, у мене теж часто бажання поділитися конфліктує із розумінням, що мені на це люди, яких знімала, згоди не давали, мало що..
(до речі, щодо мене особисто, нічого не маю проти кадрів зі мною із різних творчих заходів, якщо їх знімають мої знайомі чи друзі. і так вже давно "свічуся" через колядування, співи і т.і. :) )

Чесно кажучи, хвилювалася чи наші "закулісні" організаційні екпресивні обговорення стосовно виступу на "Трипільському колі" (що, за чим, і т.і.) плюс розбір польотів по тому хто де неправильно танцює, по три рази повторення і т.і. творча кухня, не зіпсують враження.. :)
Але бачу що даремно хвилювалася. :)

Дякую за всі добрі слова, навзаєм приємно було познайомитися в реалі! ЖЖ не схожий на інший віртуал тим, що тут можна знайти і відчути тих близьких "по духу" друзів, з якими реальне знайомство тільки "в плюс".
Я, наприклад, дуже щаслива що познайомилася ближче із прекрасними своїми жж-подружками зі Львова, Луцька і Івано-Франківська, що побували одне в одного у гостях. Вони справді особливі, і я вдячна інтернету що нас звів. :)

Стосовно книжечки, то її при бажанні точно можна купити на Петрівці у відділі "Українська книжка" (там всього 2-3 точки, здається, на весь книжковий ринок).
Мені пару років тому подарували таку саму, але з першого накладу, очевидно.. бо якісніші фото.
Дивно що ніби і другий наклад такий самий, але фото розмитіші. Ну але все одно добре що випускають такі збірнички. Рада що сподобався. :)

[anoushe.livejournal.com]

Нічого нам враження не зsпсувало. Навпаки. Я шкодую лише про те, що з нами не пішло быльше людей, бо у вас вони б справдz могли побачити, що те, що вони вивчають в аудиторіях, живе і розвивається. Ну, то вже таке. Їм же гірше. А С. сьогодні мені казала, що в її голові постійно крутиться ритм танцю. Такі речі вона, ну, дуже любить. Вона б і в оперному на сцену пішла, якби їй дали таку можливість.
Фото своїх реальних знайомих я не викладаю принципово. Випадкових перехожих - так, артистів на сцені - також можна, а знайомих - ні. Хочеться, звісно ж, інколи. Але я думаю, це нечесно. Тут в жж всі анонімні, і я в тому числі. Якщо я не хочу, щоб мої фото викладав будь-хто, то не повинна і сама так робити. Я навіть імена намагаюся не називати. Що вже казати про фотографії :)
Книжка дуже подобається. Шкода лише що всі фото в такому жовтому тоні. Не знаю, як це правильно назвати. Може, сепія? Це ж прості побутові замальовкі, але завдяки кольору і серйозним виразам облич (як на всіх старих фотографіях) складається враження якоїсь трагічності. Але в будь-якому випадку, це чудові і дуже цінні роботи. Ще раз дякую. Мені надзвичайно приємно.

[smijana.livejournal.com]

За фото - все зрозуміло, цілком згодна. :)

С. - танцюристка, це відчувається.. сходу переймає ритм, запам'ятовує рухи.. профі. :))

Зі старовинними фото - щось вони там нахалтурили у другому тиражі.
У мене у точно такому ж збірничку (подарованому мені теж жж-подружкою, з Івано-Франківська :) ) гама кольору все ж таки сіро-чорна, на деяких ледь-ледь до темно-коричневого ближче, і чіткість висока.
Я думала, всі книжки однакові.. але видно у повторному тиражі щось недо-підкрутили у типографії, і вийшла інша гама, більш "пожовкла".
До речі, старі фото таки жовтіють, тому може такими вони зараз і є, але все-таки чорно-білі (хай і витягнуті на обладнанні) - набагато примніші для ока.

До речі, деякі фотографії є в інтернеті, у цифровому вигляді. А деяких - таки немає. :)

[anoushe.livejournal.com]

Та все одно фотографії гарні і цінні, як би там не було. Я таке дуже люблю.

[myquin.livejournal.com]

фото девочки очень трогает.
украинские песни я тоже люблю. они такие спокойно мелодичные.
я правда,уже почти ничего не помню.
и хорошо что есть люди ,для которых это такое хобби.

[anoushe.livejournal.com]

Девочку муж фотографировал. На остановке троллейбуса. Мне тоже очень нравится. Он вообще очень удачно ловит моменты, а тут еще так кстати: мы ехали с песен-плясок, а тут такая девочка да при такой маме :)

Я очень люблю, пела когда-то в хоре, да и вообще. Трио Маренич вот... http://www.youtube.com/watch?v=nuH9DP6zL3w
Хотя они, конечно, уже не совсем народные песни поют, обработка, я так понимаю, авторская.
А эта группа, о которой я тут писала, ориентируется на оригинальное исполнение, вот как бабушки в сёлах поют. Посмотрите этот канал на ю-тубе, если будет интересно: http://www.youtube.com/user/Podolyanka777