Типологічні збіги

[anoushe]

Коли я щось читаю чи дивлюсь, мені западають у свідомість збіги, часто дослівні, які я не можу пояснити прямим запозиченнім. Не настільки, щоб я вдавалася до спеціальних розвідок, але от просто думаю, як це так вийшло. Адже Фанні Флегг не могла читати  Купріна, щоб запозичити сюжет його "Слона", коли хвора дівчинка нічого не хоче і, мабуть, скоро помре, і лише слон може це діло змінити. Чи могла? Якби щось було взяте у Толстого чи Достоєвсього, я б не дивувалася. Але ж Купрін? Чи, може, вони обоє черпали з одного джерела, про яке я не знаю? Чи це як з міфами народів світу: просто так працює людська свідомість і не треба мати спільних предків, щоб створити однакову історію виникнення всього сущого в різних кутках планети?

Чи от, наприклад, дивилася я колись "Жінку французького лейтенанта". Я мало що зрозуміла, бо тоді рівень моєї англійської дозволяв мені не відволікатися на зайві тонкощі смислів. Але (може, й тому), як на мене, цей фільм побудовано так само, як і радянська "Старая, старая сказка" 68-го року. Є пара в світі реальному, і та сама пара переноситься в світ віртуальний (вигадана казка, історичні зйомки) і грає там, ну, власне, себе. В світі віртуальному у героїв дуже багато перешкод, але вони їх долають і мають свій геппі-енд, а в світі реальному і перешкод не так щоб занадто, але човен кохання розбивається об скелю буденності. Наче нічого такого особливого в цьому сюжеті, немає, але ж це майже дослівний збіг. Хоча, я не знавець кіно, щоб робити висновки. Так, прочитала про слона в "Смажених зелених помідорах" і подумалося знову про типологічні збіги.

Comments

[vladmradio]

Мені був один художник розповідав, як він замислив картину - але щось не малював довго. Рік чи два думав про ту картину. Потім читає - інший художник намалював нову картину. Дивиться - а то його картина.

[anoushe]

Ага, так, щось таке :)

[vladmradio]

У Джьорджа Гарісона теж схоже було з піснею My Sweet Lord