Мелодія, здається, не оригінальна. Нещодавно нам надіслали якусь фотопрезентацію. Ну, знаєте, гарні фотографії, музика. І от дивлюсь я ті фотографії і чомусь згадую індійського маньяка. Потім зрозуміла, що це та сама мелодія (власне, вона й нагадала мені, що я давно хотіла написати про індійське кіно). Інша обробка, але тема та ж. Або, ну, дуже схожа.
А чи не занадто суворо то було по відношенню до студії Довженка? :) Невже вони знімали гірше, ніж у Болівуді?
Мабуть, акторка теж хвилювалася через картину пологів :) Я можу уявити, наскільки це "приємно" дивитися і передивлятися.
Я трохи вище тут уже згадувала, що я колись іще перекладала "Порок на експорт" Кронінберга. Там різали горло, і роздирали тіло, яке пролежало в холодильнику кілька днів (виривали нігті, зуби...), ну, щоб можна було його кудись сховати. Я в таких випадках прикриваю зображення текстом так, щоб лише тайм-код бачити. А от що робити акторам? Вони ж не можуть посеред фільму відмовитися, а заздалегідь їх ніхто про таке не попереджає.